Про Нас

Т Одже закликаємо все майбутнє покоління нації шанувати традиції, звичаї та культуру свого народу. Українці працьовита,  відверта й дружелюбна нація народу. 

                                 Шануймо український народ та державу, де вони живуть!!!!!!!ут ви можете виділити важливу інформацію.

Історія проекту

Найдавніші згадки про українців. 

Трипільська культура

Сто років тому неподалік від Києва, були відкриті поселення загадкового народу, який створив наприкінці кам’яного віку одну з перших цивілізацій світу – трипільську. Хто вони ці люди, яким було їх життя, як вони бачили світ, яким богам молилися?

                                                                 Трипільське поселення

Це була епоха великих змін в долі людства, після сотень тисяч років полювання на тварин, люди почали поступово приручати їх. Худоба годувала, одягала, озброювала та воістину везла трипільське суспільство. Але людину первісну на  людину цивілізовану перетворило не одомашнювання тварин, а одомашнювання рослин. Енергія прихована в невеликому зерні пшениці, дала людству неабияку силу. Трипільці озброєні лише кістяною мотикою, та дерев’яним ралом, зорали та засіяли величезний простір, від Карпат до Дніпра. 

Перші знаряддя праці

Запаси зерна та худоби звільнили їх від щоденного пошуку їжі і надали можливість спрямувати свої сили на вдосконалення знарядь праці. Природні матеріали вже не задовольняли потреби людей і вони винаходять нові: метал, кераміку, тканину.

Шматок першого трипільського полотна 

Цей шматок полотна, що дійшов до нас з глибин тисячоліть, витвір одного з перших в історії  людства ремісників – ткача. Найвищої майстерності трипільські ремісники досягли в гончарстві, особливо захоплює орнаментована мальована кераміка, ці посудини вже не просто ремісницькі вироби, а щось набагато більше. Зараз важко визначити їхнє призначення, але в житті трипільців вони відігравали значну роль.

Трипільська кераміка

Можливо ці розписи своєрідний знак передачі інформації, писемність, а може це предмети ритуалу – священний посуд трипільських жриць. За його допомогою викликали дощ, пробуджували родючість, спілкувалися з душами померлих.

Це все, що лишилося від трипільського будинку, який згорів 6000 р. тому. Ми можемо відновити його вигляд частково, завдяки самим трипільцям, що виготовляли глиняні моделі своїх хат. Такі моделі досить умовні, але водночас напрочуд детальні.

Трипільське поселення

Під курганами по Україні лежить найбільша модель стародавнього світу, більший в 60 разів за оспівану Гомером Трою, вдвічі за Вавилон, але коли виникли Троя з Вавилоном цей мегаполіс вже тисячу років лежав в руїнах.

Трипільська культура

Турбота про родючість землі, численність стада, продовження роду людського була сенсом життя. Адже людина міститься в центрі світобудови, на невидимій межі між світами її доля дотримувати рівновагу та велику силу, що дає життя всьому живому. 
 Велика трипільська цивілізація проіснувала приблизно 15 ст., створила блискучу культуру, чудове мистецтво, величезні міста.  І  несподівано занепала. На зламі тисячоліть людство все частіше звертає погляд у минуле, це природно, сьогодення у тривозі, майбутнє у пітьмі.  На наших очах світ змінюється шалено і хто візьме на себе сміливість передбачити яким він буде завтра. 

Близько 1. тис. р. до н. е.  у степах України панували кіммерійці – це перший народ, назва якого дійшла до нас. Гомер у своїй одіссеї називає північне  Причорномор’я «Землею кіммерійців». Кіммерійців витіснили скіфи, вони створили на території України першу державу – Велику Скіфію. Скіфів вважають іракомовними кочівниками, що прийшли в наші степи з Центральної Азії та з Північного Кавказу. Але і в цьому випадку до повної ясності далеко, батько історії Геродот ділить скіфів на царських кочівників та орачів або борисфенітів . Є версія, що борисфеніти - їх самоназва сколоти, це  місцеві землеробські племена, пращури місцевих слов’ян. А українці – народ слов’янський.

Після скіфів в українські степи прийшли савромати або сармати, народ безперечно вже іракомовний. Частина скіфського люду, була асимільована, частина відступила до степового Криму  і створила там Малу Скіфію зі столицею у Неаполі Скіфському біля сучасного Сімферополя. У перших століттях нової ери, сармати під ударами легіонів римської імперії та готів, теж сходять з історичної арени.   
Давні слов’яни в цей час міцно утримують простори лісостепової України, впродовж тисячоліть безкраї євразійські степи повертали до нашого краю орди кочових народів. Протистояння мирного кочового і хлібороба і войовничого кочівника були основним змістом давньої історії України, рушійною силою процесів народостворення  на українській землі.
Близько 6 ст. середовище давньослов’янських племен на території України починають виокремлюватись два могутні союзи:  склавини Прикарпаття та анти Придніпров’я.  На думку дослідників, зокрема Михайла Брайчевського, анти – це поляни давньоруських літописів. Полянами були легендарні засновники Києва, брати Кий,  Щек, Хорив та сестра їхня Либідь.
Київська Русь – могутня держава, яка була важливим етапом формування нашого  народу. Об’єднання східнослов’янських земель  довкола Києва сприяло поєднанню давньоруської політичної спільності. В рукописах часів Київської Русі, зустрічаємо вперше і назавжди назву України.

Літопис зі згадкою про Київську Русь

Неабияку роль в народотворчих процесах відіграло запровадження офіційної державної  релігії, християнства за візантійським обрядом. Татаро-монгольське  нашестя поклало край етно-політичній системі. Під ударами татаро-монгольських військ пав Київ, десятки, сотні великих і малих  міст.  Тільки на Заході утрималось Галицько-Волинське князівство.
Після падіння Київської Русі, формування трьох східнослов’янських народів, пішло окремими шляхами.  Формування українського та білоруських народів продовжувалось у складі спільної литовсько-східнослов’янської держави, великого князівства Литовського, а далі в польсько-литовській Речі Посполитій. Велике князівство Литовське, а слідом за ним і Річ Посполита  заволодівши величезною територією, від Балтики до Дніпра і Чорного моря, не могли ефективно захищати її. В першу чергу від спустошливих набігів  татарсько-ногайських орд Кримського ханства, йшлося навіть не про поневолення, а про фізичне винищення населення України.

Велике князівство Литовське

Відтак український люд, переважно Придніпров’я та Поділля, змушений організовуватись для самооборони. Форма самоорганізації – козаччина. Козак – вільна озброєна людина, мешканець безвладного порубіжжя, де надія лише на власні сили. Праобразом козаків були, як вважають бродники. Як і бродники козаки  ходили невеликими ватагами в дике поле за межі державних володінь бортничати(розводити бджіл), рибалити, полювати. З часом в Україні слово козак, той що живе на краю, синонім слова українець.
З цього часу український народ стає відомим в Європі, а з розрізнених козацьких ватаг склалася унікальна козацька республіка «Військо Запорізьке» або «Запорізька Січ». Козаки не тільки з успіхом відбивали наскоки орди енців, але й самі з часів гетьмана Сагайдачного завдавали відчутних ударів навіть містам могутньої Османської орди Туреччини.

Гетьман Б. Хмельницький

І все ж пори всі славні козацькі звитяги історія козацтва, до повстання під проводом Б. Хмельницького, була власне підготовкою до створення української гетьманської держави. Козацьке повстання під проводом великого гетьмана, переросло у національно-визвольну війну, проти шляхецько-катлицького поневолення.
Звичайно утворення української держави, гетьманщини, формування сучасної української нації не почалося і не завершиться. Попереду були ще і втрата державності, і віки поневірянь по чужим імперіям, криваві війни, революції і голодомори. Але народ наш вистояв, зберіг свою мову, свою віру, пісні і звичаї своїх батьків. Дав світовій цивілізації видатних державців, військових, великих вчених, художників, поетів. Здобув нарешті те, ого так довго не вистачало – власну державу. Вільну і незалежну Україну.